Найбільшою популярністю у ландшафтних дизайнерів користуються вічнозелені рослини. Також вони нерідко використовуються для озеленення міст. При цьому ялиця Нордмана належить до числа найбільш поширених у культурі хвойників. Річ у тім, що ця рослина має не тільки високу декоративність, а й невибагливий характер.
Особливості ялиці Нордмана
Такий ефектний різновид, як ялиця Нордмана, походить із країн Малої Азії, а ще з окремих регіонів Кавказу, які вважаються рідними також і для ялиці «Амболурі тлугі». Це хвойне дерево в дикій природі найчастіше зустрічається на схилах гір, які вирізняються кам’янистим ґрунтом. Ботанік Александер фон Нордман був першовідкривачем цієї рослини, тому на честь нього вона і була названа. Цю хвойну рослину згодом було завезено на територію Європи та Росії, де вона набула неабиякої популярності в культурі. На сьогоднішній день ялицю Нордмана активно вирощують як на прибудинкових територіях, так і в міських парках і скверах.
Ялицю вирощують у відкритому ґрунті як вічнозелену хвойну рослину, що має високу декоративність. А ще це дерево нерідко прикрашають на новорічні свята.
У відкритому доступі є джерела, де таку рослину називають деревом Аполлона. Появу цієї назви пов’язують із версією того, що відомий у всьому світі Троянський кінь був виготовлений із деревини саме цього хвойника.
Такий високодекоративний різновид відрізняється кроною ідеальної форми. Її гілки вкриває густа хвоя, завдяки чому дерево має святковий зовнішній вигляд. Цей хвойник належить до високорослих дерев: середня висота – близько 50-60 м. Однак у дикій природі можна відшукати екземпляри віком понад 700 років, висота яких може доходити до 80-85 м. На території пострадянського простору ялиця Нордмана належить до числа найбільш високих деревних порід.
Такої рекордної висоти цей різновид ялиці здатен досягти завдяки швидкому росту. Фахівці з’ясували, що протягом перших 10 років життя дерева спостерігається інтенсивне нарощування його кореневої системи. Це дозволяє їй добре закріпитися на ділянці. Потім усі свої сили хвойник пускає на ріст стовбура як у довжину, так і в ширину. У природних умовах були знайдені екземпляри, стовбур яких сягає понад 200 см в обхваті. Річний приріст ялиці Нордмана варіюється від 0,3 до 0,5 метрів, однак це лише в тому випадку, якщо вона росте в максимально сприятливих умовах, які схожі з природним середовищем існування цієї рослини. У межах міста річний приріст рослини в середньому дорівнює 0,15 метрам.
Увагу садівників і ландшафтних дизайнерів цей хвойник привернув кроною пірамідальної форми. А ще гілками, що опускаються з часом до поверхні ґрунту. У дорослого дерева крона має конусоподібну форму, причому її діаметр іноді досягає 10 м.
Але ялиця виділяється не тільки своїми рекордними розмірами та ефектною кроною, а й тим, що вона є довгожителем. Ця рослина має дуже високу тривалість життя. Його окремі екземпляри мають вік близько 1 тисячі років.
Поки дерево молоде, його стовбур покриває гладка кора світлого забарвлення. З роками на її поверхні з’являються тріщини. Пофарбовані молоді пагони в коричнювато-жовтий відтінок, завдяки чому рослина має ще ефектніший вигляд. До складу деревини не входить отруйних речовин. Вона дуже м’яка і має блідо-рожеве забарвлення.
Потужна стрижнева система коренів є добре розвиненою. Ще коренева система цього хвойника виділяється тим, що вона з часом підлаштовується під особливості ґрунту, на якому росте. Наприклад, при посадці в глинистий ґрунт коренева система починає активно розростатися вшир, при цьому в м’якому ґрунті коріння йде в його глибокі шари.
Форма бруньок на гілках, як правило, яйцеподібна. А ще вони не відрізняються надмірною смолистістю. Верхівки тоненьких хвоїнок незагострені. При цьому їхня ширина близько 2 мм, а довжина – від 20 до 40 мм. Доволі м’які та приємні на дотик хвоїнки звисають із гілок донизу. Хвоя забарвлена в яскраво-зелений відтінок і має блискучу поверхню. На виворітній поверхні голок розташовується пара смужок, на яких знаходяться гирла потрібні дереву для дихання.
Як правило, кожна голка тримається на гілці близько 10 років, проте цей показник може змінюватися залежно від умов вирощування. Наприклад, у місці із загазованим повітрям дерево гине дуже швидко. Тому цей вид ялиці у великих містах не рекомендується висаджувати на територіях, розташованих неподалік від автотрас. У хвої відзначається високий вміст ефірних олій, тому від дерева виходить дуже приємний легкий аромат цитрусів, що безумовно є його перевагою. Завдяки цьому таку ялицю досить широко використовують у народній медицині та в косметології.
Довжина шишок, що ростуть вгору, може доходити до 15-20 см, водночас їхній діаметр близько 5 см. Відразу після формування шишки мають зелене забарвлення, але з часом вони стають коричневими. Цвісти і формувати насіння може тільки доросла ялиця Нордмана: дереву має бути не менше трьох десятків років. При цьому деякі екземпляри вперше зацвітають у набагато більш дорослому віці. Цвіте рослина у весняний час: з квітня по травень. На ньому утворюються двостатеві квітки.
Як правило, середня довжина насіння такого різновиду ялиці близько 1,2 см. У них є крила блідо-жовтого забарвлення. Після того як насіння повністю визріє, воно розлітається з рослини, як правило, цей час припадає на жовтень або листопад. У кожній шишці може перебувати близько 400 насінин.
Сорти ялиці Нордмана
Ялиця Нордмана дуже популярна в культурі, саме тому селекціонери взялися за виведення нових сортів. У результаті на світ з’явилося кілька декоративних сортів, які відрізняються один від одного забарвленням і величиною.
Golden Spreader
Цей ефектний сорт ялиці Нордмана користується найбільшою популярністю у садівників. Він є повільно зростаючим і виділяється своїми компактними розмірами. Швидкість росту рослини протягом усього її життя однакова: за десять років дерево збільшується у висоту всього на 100 см. Крона досягає в поперечнику від 0,9 до 1 м. При цьому її характерна риса – це маленька виїмка, що розташовується по центру. Голки у такого різновиду також не виділяються великими розмірами, вони досягають у довжину близько 20 мм. Знизу вони пофарбовані в жовтувато-білий колір, а зверху – в золотистий. Нерідко рослину використовують у південних регіонах при формуванні альпійських гірок.
Jadwiga
Даний гібрид ялиці виділяється досить активним ростом, що відрізняє його від попереднього різновиду. При цьому дерево не тільки швидко збільшується у висоту, також з часом його крона стає дедалі пишнішою та густішою. Перш ніж купувати саджанець, потрібно врахувати, що доросле дерево має чималі розміри. Гілки прикрашають довгі голки, пофарбовані в зелений колір. Причому їхня нижня сторона має білий відтінок.
Pendula
Особливість даного сорту – це плакуча форма гілок. Він відрізняється високою декоративністю і невибагливим характером. Поки дерево молоде, воно росте порівняно повільно. По досягненню десятирічного віку його ріст прискорюється, завдяки чому доросла рослина має доволі значні розміри щодо ширини крони та висоти стовбура.
Borjomi
Цей різновид зовні дуже схожий на сорт Pendula. Однак цей гібрид вирізняється більш повільним ростом і розвитком. У дорослої рослини на гілках утворюються шишки, які з часом забарвлюються в незвичайне фіолетово-пурпурове забарвлення, що на тлі зеленої хвої виглядає дуже ефектно.
Посадка у відкритий ґрунт
Вибір місця
Перш ніж приступити до безпосередньої посадки саджанця ялиці Нордмана у відкритий ґрунт, необхідно вибрати найбільш підходяще місце для його подальшого вирощування. Культура відрізняється невибагливістю до освітлення, саме тому вона прекрасно росте і на сонячних відкритих ділянках, і в невеликому затіненні. Щоб у майбутньому уникнути проблем із цією хвойною рослиною, слід особливу увагу звернути на її систему коренів. Справа в тому, що вона добре розвинена і дуже потужна. Тому саджанець висаджують таким чином, щоб мінімальна дистанція між ним та іншими деревами або будівлями була не менше 3 м.
Рослина невимоглива до складу ґрунту. Тому для його висадки підходить практично будь-яка ділянка. Однак на надмірно кислому ґрунті вона росте найгірше. А найкраще для ялиці підходить слаболужний або нейтральний суглинний ґрунт. Дерево вкрай негативно реагує на пересадки, тому до вибору місця посадки потрібно підійти з усією відповідальністю.
Купівля саджанця
Фахівці радять купувати саджанець цього різновиду ялиці із закритою системою коренів (у контейнері або горщику). Причому висаджувати її на постійне місце слід разом із грудкою землі. Найкраще висадку у відкритий ґрунт переносять саджанці в чотири- або п’ятирічному віці.
Посадка
Покрокова інструкція висадки саджанця ялиці Нордмана у відкритий ґрунт:
- Спочатку слід зайнятися підготовкою посадкової ями. Мінімальна величина лунки має бути 0,6х0,6 м, водночас її глибина має сягати 0,8-0,9 м. Дані показники можна змінювати, що залежить від величини кореневої системи.
- На дно лунки необхідно укласти якісний шар дренажу. Мінімальна товщина такого шару – 20 см. Річ у тім, що коренева система рослини вкрай негативно реагує на застій води. Тому дренажний шар знижує ризик появи гнилі на коренях, а ще попереджає розвиток грибкових хвороб.
- Коли дно ями буде засипано дренажем, слід зробити подушку з добрив для ялиці. Завдяки цьому адаптація ялиці пройде більш безболісно і швидко. Мінеральне комплексне добриво рекомендується з’єднати з тирсою і все добре перемішати. Після підготовки посадкову яму потрібно залишити в спокої мінімум на 15 днів.
- Після того як настане час посадки, саджанець для початку замочують у воді. Потім його розміщують по центру підготовленої лунки. Усі пустоти заповнюють ґрунтом, а на завершення висадки його поверхню потрібно ущільнити. Зверніть увагу на те, що після посадки коренева шийка деревця повинна знаходитися над поверхнею ґрунту. Висаджена рослина потребує рясного поливу.
- Щоб уникнути появи сонячних опіків на хвої щойно висадженого саджанця, перший час йому забезпечують укриття. Для цього використовують нетканий матеріал. Особливо це стосується південних областей.
Догляд за ялицею Нордмана
Як поливати
Ялиця Нордмана відрізняється своєю вологолюбністю. У зв’язку з цим для її нормального росту і розвитку рослині забезпечують систематичні поливи. Особливу увагу слід приділити поливу недавно висадженого у відкритий ґрунт саджанця. При цьому обов’язково потрібно поливати хвойник у сильну спеку, а також у період тривалої посухи в теплу пору року. Крім цього ялиця прекрасно відгукується на дощування: у вечірній час або рано вранці потрібно обприскувати зі шланга її крону. Такі процедури позитивно позначаються на декоративності рослини.
Коли хвойному дереву виповниться п’ять років, його можна вже не поливати. Однак під час тривалого посушливого періоду все ж таки додатковий полив може знадобитися і дорослій ялиці.
Підживлення
Перший раз рослину підгодовують під час її висадки у відкритий ґрунт на постійне місце. Після цього підживлення проводяться щорічно у весняний час. Для цього використовують мінеральні комплекси, призначені спеціально для хвойників, причому рекомендується використовувати добрива в гранулах. Живильні речовини вносять у ґрунт пристовбурного кола.
Розпушування і мульча
Мульчування і розпушування поверхні пристовбурного кола особливо важливе для молодих рослин. Завдяки даним роботам земля буде довше залишатися вологою, а ще це дозволить забути про прополки. Для створення мульчувального шару в пристовбурному колі ялиці рекомендується використовувати органіку. Його товщина має бути близько 50 мм. В якості мульчі підійде кора інших хвойників, солома або торф. Щорічно у весняний час проводять оновлення мульчувального шару.
Чи потрібна обрізка
Крона ялиці Нордмана має привабливу форму. У зв’язку з цим необхідність у проведенні регулярних формуючих обрізок відсутня. Що стосується обрізки в санітарних цілях, то її необхідно проводити щороку. Як правило, її проводять у весняний час, для цього з рослини зрізають усі засохлі та травмовані гілки.
Зимівля
Система коренів такої культури відрізняється високою стійкістю до морозів. Вона не гине навіть при зниженні температури повітря до мінус 30 градусів. Але зверніть увагу на те, що молоді гілки пошкоджуються вже при зниженні температури до мінус 15 градусів. У зв’язку з цим із настанням зимових морозів ялицю слід укрити. Для цього, як правило, використовують нетканий покривний матеріал або ж деревце можна закидати ялиновим гіллям. При вирощуванні в середніх широтах глибокої осені пристовбурні кола засипають товстим мульчуючим шаром (близько 10 см), при чому для цього використовують органіку.
Способи розмноження
Розмножити ялицю Нордмана при бажанні можна насінням. При цьому вегетативні способи розмноження для цієї рослини не підходять. Для початку проводять збір повністю визрілого насіння (не раніше жовтня або листопада) з дорослого дерева. Насіннєвий матеріал придатний для посіву збирають безпосередньо з шишок. Річ у тім, що насіння, що впало на землю, через короткий час втрачає здатність до схожості.
Висаджують насіннєвий матеріал безпосередньо в субстрат. При цьому в поверхні ґрунту потрібно зробити отвори, завдяки яким кисень буде безперешкодно надходити до сіянців. Насіннєвий матеріал різних хвойних дерев перед посівом потрібно обов’язково стратифікувати, і ялиця не виняток. Ємність із насінням прибирають на 4-8 тижнів у підвал або на полицю холодильника.
Після цього посіви тримають у кімнатних умовах до появи перших сіянців. Паростки, що з’явилися, відрізняються вкрай повільним розвитком. Пересадку саджанця у відкритий ґрунт проводять тільки після того, як йому виповниться 5 років.
Шкідники та хвороби
Таке ефектне дерево, як ялиця Нордмана відрізняється високою стійкістю і до хвороб, і до шкідників. Але при неправильному виборі місця посадки або при порушеннях у правилах догляду з нею можуть виникнути проблеми. При цьому нижче будуть описані ті з хвороб, які становлять для культури найбільшу небезпеку.
Іржа
Цим грибковим захворюванням культура нерідко заражається від ягідних рослин або чагарників, що ростуть поблизу. В ураженого хвойника з’являються пухирі оранжевого кольору. У міру розвитку іржі спостерігається швидке ослаблення рослини, вона виглядає чахлою. При цьому найбільш небезпечна така хвороба для молодого деревця.
Щоб вилікувати дерево, у нього слід вирізати всі уражені частини. Після цього проводять обробку спеціальними покупними засобами з протигрибковим ефектом.
Буре шютте
Буре шютте теж є грибковою хворобою. Найбільш схильними до ураження таким захворюванням є незміцнілі молоді рослини. Щоб зрозуміти, чи уражене дерево такою хворобою, потрібно оглянути його хвоїнки: на їхній поверхні буде характерний наліт темного забарвлення. Нерідко перші ознаки хвороби залишаються непоміченими через те, що на гілках знаходиться сніг. Врятувати хвору рослину можна. Відразу ж після виявлення перших ознак захворювання його потрібно обробити або фунгіцидним засобом, або будь-яким іншим препаратом з протигрибковим ефектом.
Бактеріоз
Стовбур ялиці, яка захворіла на бактеріоз, починає жовтіти. У міру розвитку хвороби з нього виділяється рідина, що має кислий малоприємний запах. Якщо не вжити жодних дій для лікування рослини, на її стовбурі почнуть з’являтися тріщини і ракові новоутворення. Сильно уражену рослину вилікувати неможливо. Однак йому можна допомогти на ранній стадії розвитку. Для цього дерево обприскують фунгіцидним засобом або іншим відповідним хімічним препаратом.
Різні види гнилі
В ураженої гниллю ялиці Нордмана спочатку не видно будь-яких змін. Річ у тім, що розвиток хвороби відбувається всередині стовбура. Через якийсь час починає активно руйнуватися деревина, а ще страждають гілки та коріння. Щоб врятувати хвойник, потрібно вчасно вирізати всі його уражені частини, а потім провести обприскування розчином фунгіцидного засобу.
Також цей високодекоративний хвойник може постраждати і від шкідників. Нижче наведено опис тих із них, які становлять найбільшу небезпеку.
Несправжня щитівка
Цей шкідник сприяє тому, що дерево починає засихати. На його поверхні можна виявити медвяні краплі. Несправжні щитівки висмоктують сік з рослини, а ще вони можуть стати причиною розвитку грибкового захворювання. Щоб позбутися такої шкідливої комахи, використовують особливі пастки. Для цього беруть мішковину, в яку заливають клей, що сприяє знищенню шкідника.
Павутинний кліщ
Такий шкідник дуже часто оселяється на хвойниках. Вірні ознаки того, що дерево уражене павутинним кліщем – цятки коричневого кольору і тонка павутинка на гілках. Дорослу велику рослину майже неможливо позбавити від кліща. У зв’язку з цим не варто нехтувати профілактичними заходами. Для цього крону і молодої, і дорослої ялиці слід обробляти настоєм кульбаби або часнику.
Хермес
Незважаючи на невеликий розмір, цей шкідник дуже небезпечний. Хермес на одній рослині досить швидко може утворити велику колонію. Він пошкоджує голки. Щоб винищити шкідника вдаються до обробки дерева інсектицидним препаратом.