Кожен сучасний багатоквартирний будинок обладнаний багатофункціональною системою захистом власності, одним з найважливіших елементів якої є домофон. Зайти в будівлю буде досить проблематично, якщо на вході розташований магнітний замок, який без чипа і відома мешканців відкрити неможливо. Для захисту приватної власності домофони також підходять як не можна краще. У нашій статті ми розглянемо основні схеми підключення, а також наведемо рекомендації по самостійній установці такого пристрою.
Типи домофонів – що нам пропонують магазини?
Останнім часом величезну популярність придбали відеодомофони. Як можна здогадатися з назви, пристрій відрізняється від звичайного домофона наявністю функцій передачі відеозображення. Це дозволяє господарям не тільки чути, але й бачити потенційних гостей. Природно, безпеку і захищеність будинку при наявності такого приладу збільшується багаторазово. При цьому підключення домофона з функціями відеозв’язку мало чим відрізняється від монтажу звичайного апарату, хіба що проводів буде дещо більше.
Приклад зображення відеодомофона
Встановлюючи у себе в приватному будинку домофон, ви отримаєте якісну систему, що забезпечує виконання величезного спектру важливих функцій і завдань:
- можливість відкриття вхідних дверей на відстані без необхідності виходу з приміщення;
- наявність відеозв’язку з високою роздільною здатністю;
- двосторонній зв’язок між господарем і гостем;
- дозвон в квартиру або приватний будинок з вулиці.
На сьогоднішній день ви зможете придбати домофони двох основних типів: бездротові або дротяні. Бездротові моделі вважаються більш якісними і надійними, вони поступово витісняють з ринку провідні домофони. Серед їх переваг слід виділити швидку і просту установку. Пристрій працює від маленького акумулятора або ж від звичайної розетки. В інструкції, що додається до бездротового домофону, завжди докладно зазначені способи правильного налаштування. Встановивши необхідні параметри, можна користуватися домофоном.
Однак такі прилади мають і недоліками. Наприклад, потужні Wi-Fi роутери, розташовані поблизу, створюють великі перешкоди, що може навіть призвести до розриву з’єднання. Якщо приватна власність охороняється спеціально найнятим персоналом, засобом спілкування якого обрано радіозв’язок, то рація також може вплинути на роботу бездротового домофону. Тому дуже важливо правильно налаштувати прилад, а також вибрати відповідні частоти, щоб роботі пристрою нічого не заважало.
Але більшість все-таки вибирає провідні системи зв’язку. Це головним чином обумовлено значно меншою вартістю обладнання. Природно, доведеться витратити якийсь час на установку пристрою, а також підключення до проводів. Зате функціонування домофона не залежить від зовнішніх факторів, будь то раптове відключення електричної енергії, низького рівня заряду акумулятора або перешкоди Wi-Fi роутера. Монтаж проводового домофона рекомендуємо виконувати під час основних ремонтних робіт. Якщо ж ви вирішили самостійно встановити обладнання, причому вже після ремонту, то доведеться витратити трохи більше зусиль і часу.
Як правильно підключити домофон – 3 популярних варіанти
Схеми підключення поділяються фахівцями на кілька основних категорій:
- високої складності;
- складні;
- звичайні.
Схеми високої складності знайшли застосування в підключенні мешканців в одному під’їзді. Монтажем таких систем займаються виключно фахівці сторонніх компаній. По-перше, своїми руками виконати установку практично неможливо, так як обсяги робіт колосальні, особливо якщо в під’їзді розташовані десятки або навіть сотні квартир. До того ж, на домофон, встановлений в багатоквартирному будинку, діє гарантія, тому в разі необхідності проведення ремонту або заміни будь-якого окремого елемента достатньо лише зателефонувати підрядникам – вони зобов’язані зробити все від них залежне протягом декількох днів.
З’єднання величезної кількості абонентів в одну мережу – це послуга дуже дорога, тому лише шляхом вкладення всіх мешканців можна назбирати необхідну суму грошей.
Друга схема, яка класифікується як складна, передбачає спрощене підключення домофона і замку. Вона є стандартною для використання в приватних будинках, обладнаних магнітним або електричним замком. За допомогою такої схеми здійснюється з’єднання дверного замка і домофонного приладу в єдиний ланцюг. В даному випадку обладнання, яке відповідає за прийом інформації, що надходить, розташоване в будівлі. Прокладається чотирьохжильний кабель до панелі на вході на територію приватної власності. Даний кабель використовується для передачі аудіосигналу.
У разі використання відеодомофона потрібно прокласти додатково трижильний кабель, необхідний для передачі якісної картинки. У деяких випадках підійде багатожильний кабель, проте його підключення має свої особливості. Так, всі жили слід підключати в точній відповідності з квітами. Крім цього, знадобиться підвести електричну енергію за допомогою понижувального блоку живлення до панелі виклику домофона, а також датчика відеозображення.
Процес підключення домофона – всі дроти на місці
Остання схема є найпростішою, адже навіть мешканці, практично не мають досвіду спілкування з проводкою, зможуть розібратися у всьому і встановити комутатор самостійно. У такій схемі замок не передбачений. Внутрішній відповідь блок і зовнішній блок виклику узгоджуються за допомогою чотирьох основних кабелів. Два дроти необхідні для отримання візуальної та аудіоінформації, інші два відповідають за харчування електрикою.
Природно, такий пристрій в квартирі або приватному будинку з величезним ділянкою монтувати не раціонально, оскільки магнітний замок в системі не передбачений. Але такий домофон відмінно зарекомендував себе в якості поліпшеного вічка, за допомогою якого можна почути, а також уважно розглянути співрозмовника і все, що відбувається навколо.
Установка пристрою – виконуємо роботу самостійно
Незалежно від обраної схеми підключення, черговість виконання робіт практично не відрізняється. Виділяють кілька основних стадій:
- 1. прокладка проводів;
- 2. установка зовнішнього блоку;
- 3. монтаж і підключення внутрішньої частини;
- 4. комутація проводів.
Схема підключення не грає ролі – важлива правильність складання
У рішенні всіх питань вам повинен допомогти наступний перелік матеріалів та інструментів:
- дриль;
- ізоляційна стрічка;
- будівельний ніж;
- викрутка або шуруповерт;
- дюбелі;
- саморізи або болти;
- пасатижі;
- насадка на дриль для пробивання стін;
- вольтметр;
- будівельний рівень;
- маркери;
- алебастр.
Для початку визначаємося з прокладанням кабелю. Вибираємо найкоротший маршрут, який і буде оптимальним. У приватному будинку рекомендуємо встановлювати дроти в спеціальні кабель-канали або штроб. На вулиці ситуація дещо відрізняється. Тут використовується зовнішній або підземний спосіб підведення. Краще вибирати підземні кабелі, оскільки вони будуть повністю захищені від впливу зовнішніх факторів. Якщо ж провести провід по повітрю, то великий ризик потрапляння блискавки, обриву при сильних поривах вітру.
Щоб не зіткнутися з проблемами, слід купувати якісну і надійну продукцію, оснащену вдосконаленими засобами захисту від механічних пошкоджень і вологи. Для закапування кабелів необхідно вирити канал глибиною не менше півметра від поверхні. Використання додаткового захисту у вигляді спеціальної трубки або гофрошланг зайвим не буде. Після прокладки кабелів переходимо до установки зовнішнього блоку обладнання. Вибирати слід таке місце, яке було б зручним в першу чергу для вас. Зазвичай використовуються парканні стовпи і хвіртки, що знаходяться біля вхідних воріт.
Як показує практика, вішати блок на хвіртку не варто, оскільки постійні відкривання і закривання стулок воріт призводять до швидкого зносу і наступного виходу обладнання з ладу, а також псування кабелю. Тому забірний стовп виглядає кращою альтернативою. Для захисту блоку можна зробити спеціальну нішу всередині стовпа, куди монтується коробка, а потім і сам блок. У цю коробку необхідно вивести прокладені раніше дроти. Якщо вам доводилося встановлювати розетку, то проблем ніяких не виникне, оскільки підключення зовнішнього блоку практично не відрізняється.
Тепер треба встановити внутрішню частину. Це найлегший етап робіт, оскільки не потрібно вдаватися до допомоги прихованої установки. Внутрішній блок являє собою домофонну трубку в комплекті з відеотелефоном, кількість кнопок зазвичай не перевищує двох. Як правило, блок вішається на звичайний цвях. Крім цього, існують моделі з встановленими магнітами, що ще спрощує процес монтажу. Фінальний етап – це комутація проводів. В інструкціях до домофона детально прописано, куди підключати кожен з наявних проводів. Навіть новачки зможуть зробити все самостійно. На цьому робота вважається виконаною.